Автори: Wang X.Q., Chen M., Zeng L.Z., Liu L.Q.

BMC Ophthalmol. 2022 Sep 23;22(1):382. doi: 10.1186/s12886-022-02572-y.

PMID: 36151522

Анотація

Мета: дослідити зміни мікроциркуляції очного дна та товщини сітківки у підлітків з короткозорістю й астигматизмом на фоні торичної та сферичної ортокератологічної корекції за допомогою ангіографічної оптичної когерентної томографії, щоб вивчити вплив ортокератологічної корекції на товщину сітківки та хоріоїдальний кровотік.

Методи. Було обстежено 48 пацієнтів. Пацієнти, відповідно до конструкції вживаної лінзи (торична (Т), сферична (S) ортокератологічна лінза) були поділені на дві групи (відповідно, Т-група, S-група). OCTA використовувалася для вимірювання щільності поверхневих і глибоких судин сітківки в ділянці жовтої плями, щільності радіальних перипапілярних капілярів (РПК), площі фовеальної аваскулярної зони (ФАЗ) і площі перфузії хоріокапілярів (Хк) до та після ортокератологічної корекції протягом 3 місяців. Дані були статистично проаналізовані за допомогою програмного забезпечення SPSS 19.0.

Результати. Порівняно з судинними показниками до ортокератологічної корекції, через 3 місяці застосування торичних лінз щільність поверхневих судин у фовеолярній і парафовеолярній зонах значно зросла, а щільність глибоких судин у всій дослідженій зоні, включаючи фовеолу, значно підвищилася (P <0,05). В S-групі, порівняно з судинними показниками до ортокератологічної корекції, щільність поверхневих судин через 3 місяці була вірогідно вищою лише в парафовеолярній зоні (P <0,05), а щільність глибоких судин значно підвищилася (P <0,05) у всій дослідженій зоні, включаючи фовеолу. Щільність РПК у двох групах збільшилася через 3 місяці ортокератологічного лікування у всій зоні, включаючи ділянку всередині диска (P <0,05). Через три місяці після торичної ортокератологічної корекції площа ФАЗ у Т-групі значно зменшилася на 0,05 (-0,41 до +0.08) мм2, тоді як площа перфузії ХК збільшилася на 0,06 ± 0,12 мм2. Площа ФАЗ у групі S вірогідно зменшилася на 0,01 (-0,19 до +0,01) мм2, тоді як площа перфузії ХК збільшилася на 0,06 (-0,07 до +0,50) мм2. Товщина сітківки в обох групах збільшилася через 3 місяці ортокератологічного лікування у всій обстеженій зоні, включаючи парафовеальну ділянку (P <0,05).

Висновок: ортокератологія покращила ретинальний кровотік у макулярній області та РПК, одночасно контролюючи короткозорість. Зміни в зонах перфузії ФАЗ і Хк істотно не відрізнялися при торичній та сферичній ортокератологічній корекції.