Автори: Ruilin Xiong, MD, PhD; Wei Wang, MD, PhD; Xianghua Tang, MD; Meinan He, MD; Yin Hu, MD, PhD; Jian Zhang, MD; Bei Du, MD, PhD; Yu Jiang, MD, PhD; Zhuoting Zhu, MD, PhD; Yanping Chen, MD; Shiran Zhang, MD; Xiangbin Kong, MD, PhD; Ruihua Wei, MD, PhD; Xiao Yang, MD, PhD; Mingguang He, MD, PhD

Адаптований переклад: Коценко (Мельничук) А.С., офтальмологічний центр «АЙЛАЗ»

Джерело: Ophthalmology, Volume 131, Issue 11, 1304-1313

Анотація

Мета: дослідити ефективність і безпечність повторюваної низькорівневої терапії червоним світлом (RLRL) у поєднанні з ортокератологією у дітей, у яких, попри ортокератологію, протягом 1 року спостерігалося осьове подовження щонайменше на 0,50 мм.

Проєкт: багатоцентрове, рандомізоване, у паралельних групах, одинарне сліпе клінічне дослідження (ідентифікатор ClinicaTrials.gov, NCT04722874).

Учасники дослідження: діти віком 8-13 років з циклоплегічною сферичною еквівалентною рефракцією від -1,00 до -5,00 діоптрій під час первинного ортокератологічного обстеження та річним подовженням осьової довжини (AL) ≥0,50 мм, попри проходження ортокератологічного лікування. Сорок вісім дітей були зареєстровані з березня 2021 року по січень 2022 року, а фінальне спостереження було завершено у березні 2023 року.

Методи: діти були рандомізовані в групу RLRL-терапії у поєднанні з ортокератологією (RCO) чи в групу ортокератології у співвідношенні 2:1. Група ортокератології носила ортокератологічні лінзи щонайменше 8 годин на добу, тоді як група RCO отримувала щоденну терапію RLRL двічі на день по 3 хвилини на додаток до ортокератології.

Основні показники результату: первинним результатом була зміна осьової довжини, виміряної через 12 місяців відносно вихідного рівня. Первинний аналіз проводився у дітей, які отримували призначене лікування та пройшли щонайменше 1 спостереження після рандомізації з використанням модифікованого принципу методу лікування.

Результати: сорок сім дітей (97,9%) були включені в аналіз (30 у групі RCO та 17 у групі ортокератології). Середня швидкість осьового подовження до початку дослідження становила 0,60 мм/рік і 0,61 мм/рік у групах RCO та ортокератології відповідно. Через 12 місяців скориговані середні зміни AL становили -0,02 мм (95% довірчий інтервал [ДІ] від -0,08 до +0,03 мм) у групі RCO та 0,27 мм (95% ДІ, 0,19-0,34 мм) у групі ортокератології. Скоригована середня різниця у зміні осьової довжини становила -0,29 мм (95% ДІ, від -0,44 до -0,14 мм) між групами. Відсоток дітей, які досягли нескоригованої гостроти зору більше ніж 20/25, був подібним у групах RCO (64,3%) та ортокератології (65,5%) (P = 0,937).

Висновки: поєднання RLRL-терапії з ортокератологією може запропонувати перспективний підхід до оптимізації контролю осьової елонгації у дітей з міопією. Цей підхід також потенційно дозволяє дітям досягти задовільної гостроти зору, зменшуючи денну залежність від коригувальних окулярів.