Платформа для співпраці фахівців з короткозорості у Європі

Автор: Анджей Гжибовський

У Європі зафіксовано значні відмінності у поширеності короткозорості між країнами, що підкреслює потребу в скоординованих регіональних ініціативах, здатних враховувати різноманітні епідеміологічні, освітні та медичні умови. Європейська мережа з короткозорості (ЄМК) – це спільна ініціатива,  що об’єднує клініцистів, дослідників і вчених-офтальмологів з усієї Європи, які мають спільну мету: покращення розуміння, профілактики та лікування короткозорості. З огляду на зростання поширеності короткозорості у всьому світі, особливо серед молодого населення, необхідні скоординовані наукові й клінічні зусилля. ЄМК забезпечує європейську платформу для співпраці, освіти та досліджень, зосереджених на цій зростальній проблемі громадського здоров’я.

Основу Європейської мережі з вивчення короткозорості становить її Європейська рада, що очолює професор Анджей Гжибовський із Польщі. Під його керівництвом мережа об’єднала ще 27 експертів із різних європейських країн і з різноманітним професійним досвідом, створивши потужну європейську платформу для наукового обміну, освіти та спільних досліджень у галузі короткозорості. Рада відображає широкий спектр знань в офтальмології, оптометрії, дитячій офтальмології, ортоптиці та науці про зір. Серед інших членів Ради – д-р Карла Коста Ланса (Португалія), професор Олаві Пярсінен (Фінляндія), д-р Лейла Сара Еппенбергер (Швейцарія), професор Хубан Атілла (Туреччина), д-р Патрісія Делбеке (Бельгія), професор Мігель Анхель Санчес-Тена (Іспанія), професор Вольф Лагрезе (Німеччина), д-р Пілар Меріно Санс (Іспанія), д-р Ян Роелоф (JR) Поллінг (Нідерланди), проф. Крістіна Ніколаєва Відінова-Захова (Болгарія), д-р Тріне Молдруп Якобсен (Данія), д-р Тееле Палумаа (Естонія), д-р Стефані Кірні (Велика Британія), д-р Єлена Шкунца Герман (Хорватія), проф. Хакан Каймак (Німеччина), проф. Домінік Бремон-Жиньяк (Франція), д-р Крістіна Альварес-Перегріна (Іспанія), д-р Беата Тапашто (Угорщина), д-р Оксана Авер’янова (Україна), д-р Арвідас Гелзініс (Литва), д-р Александар Стоянович (Норвегія), проф. Альдо Вагге (Італія), д-р Меган Дойл (Ірландія), д-р Катрін Августа Вальтер Кассіман (Бельгія), д-р Пелсін Демір (Швеція), проф. Арно Сауер (Франція) та Макс Арікочі (Австрія). Забезпечуючи єдину платформу, ця скоординована структура заповнює давню прогалину в Європі, де дослідження та клінічна практика у сфері короткозорості традиційно були розрізненими через національні кордони. Забезпечуючи єдину платформу, ЄМК створює умови для гармонізації та міждержавної співпраці, яких раніше у цьому регіоні не існувало.

Країни, виділені синім кольором, входять до складу ЄМК, що ілюструє багатонаціональну структуру мережі та її широке географічне охоплення по всій Європі. Країни, позначені сірим кольором – це інші європейські країни, що наразі не входять до складу ЄМК.

Завдяки такому географічно різноманітному складу рада сприяє тому, щоб мережа відображала широке розмаїття клінічних практик, систем охорони здоров’я та наукових традицій у всій Європі.

Однією з головних переваг Європейської мережі з питань короткозорості є її багатонаціональний і мультидисциплінарний характер. Міопія – це складне захворювання, на яке впливають генетичні, екологічні, поведінкові та освітні чинники. Для розв’язання таких складних питань потрібна співпраця експертів з різних галузей. У межах мережі офтальмологи працюють разом з оптометристами, ортоптистами, епідеміологами та вченими, які досліджують зір. Таке мультидисциплінарне середовище дозволяє ЄМК розглядати міопію не лише як клінічне рефракційне захворювання, а і як ширшу проблему громадського здоров’я, що впливає на дітей, сім’ї та системи охорони здоров’я.

Ще однією важливою перевагою мережі є її роль як платформи для обміну знаннями та освіти. ЄМК підтримує спеціальний вебсайт, на якому розміщуються освітні й наукові матеріали, зокрема лекції та мультимедійні матеріали, підбірки ресурсів, резюме останніх наукових публікацій, а також архів статей, присвячених дослідженням короткозорості. ЄМК також проводить регулярні онлайн-зустрічі, під час яких експерти презентують нові результати досліджень, обговорюють клінічні проблеми та діляться передовим досвідом у сфері профілактики й лікування короткозорості. Записи попередніх зустрічей доступні на вебсайті ЄМК.

Мережа також виступає посередником у реалізації спільних наукових ініціатив. Об’єднуючи експертів із різних країн, Європейська мережа з питань короткозорості створює умови для проведення досліджень, що було б складно реалізувати у межах однієї країни. Спільні проєкти дають дослідникам можливість порівнювати епідеміологічні закономірності, клінічні підходи та стратегії охорони здоров’я у різних регіонах. Такі порівняння є особливо цінними у сфері вивчення короткозорості, де екологічні та освітні чинники можуть суттєво впливати на поширеність цього захворювання.

Крім того, члени організації беруть участь у міжнародних ініціативах, спрямованих на гармонізацію клінічних підходів до лікування короткозорості. Однією з таких ініціатив є «Глобальне дослідження з лікування короткозорості 2026» – міжнародний консенсусний проєкт за методом Дельфі, покликаний досягти згоди експертів щодо сучасних клінічних практик лікування короткозорості у різних регіонах світу, зокрема в Європі, США та Китаї. Дослідження об’єднує провідних фахівців для порівняння стратегій лікування, профілактичних підходів і процесів ухвалення клінічних рішень у різних медичних середовищах. Завдяки цьому структурованому процесу консультацій експертів проєкт має на меті визначити сфери консенсусу та розбіжностей у сучасній практиці, сприяючи розробці узгодженіших і науково обґрунтованіших глобальних рекомендацій щодо лікування короткозорості.

Одним із сучасних прикладів підходу мережі до спільних досліджень є проєкт «Вплив національних систем освіти та освітніх практик на поширеність короткозорості серед дітей шкільного віку в Європі». Ця ініціатива була започаткована на основі нещодавніх систематичних оглядів і метааналізів, що продемонстрували значні відмінності у поширеності короткозорості серед європейських країн. Одним із можливих пояснень цих відмінностей можуть бути розбіжності між національними системами освіти, зокрема щодо шкільних розкладів, інтенсивності навчання, часу, проведеного на свіжому повітрі, та вимог до роботи на близькій відстані. Щоб перевірити цю гіпотезу, Європейська мережа з питань короткозорості збирає стандартизовані дані про освітні практики по всій Європі. Експертів з кожної країни запросили поділитися своїми думками, заповнивши спеціальну анкету, присвячену структурі, культурі та практикам їхніх національних систем освіти. Пов’язуючи ці освітні чинники з наявними епідеміологічними даними щодо поширеності короткозорості, дослідження має на меті провести перший загальноєвропейський попередній аналіз можливого зв’язку освітнього середовища з короткозорістю у дітей. Результати можуть мати важливе значення для політики у сфері охорони здоров’я та, можливо, стати основою для рекомендацій щодо шкільних практик, активного відпочинку на свіжому повітрі та гігієни зору для дітей.

Окрім наукових досліджень та освіти, Європейська мережа з питань короткозорості також відіграє важливу роль у підвищенні обізнаності про короткозорість як проблему громадського здоров’я. У багатьох регіонах світу, особливо у Східній Азії, поширеність короткозорості досягла дуже високого рівня. Тому моніторинг тенденцій розвитку короткозорості в Європі є важливим для підтримки стратегій раннього втручання у сфері громадського здоров’я та запобігання аналогічному зростанню поширеності цього захворювання. Висока міопія пов’язана з серйозними очними ускладненнями у подальшому житті, включаючи відшарування сітківки, глаукому та міопічну макулопатію. Заохочуючи раннє виявлення, профілактичні стратегії та лікування, засноване на наукових доказах, мережа сприяє зусиллям, спрямованим на зменшення довгострокового тягаря порушень зору, пов’язаних з міопією.

Ще однією відмінною рисою Європейської мережі з питань короткозорості є її відкрита та інклюзивна модель членства. Мережа радо приймає до своїх лав офтальмологів, оптометристів, ортоптистів, науковців та інших фахівців, зацікавлених у профілактиці й лікуванні короткозорості. Важливо, що членство в Європейській мережі з міопії є безплатним. Ця політика відображає прагнення мережі до широкої участі та міжнародної співпраці. Усунувши фінансові бар’єри, мережа заохочує фахівців з усіх європейських країн та інших регіонів приєднатися до ініціативи та долучитися до її діяльності.

Учасники мережі мають доступ до широкого спектра можливостей. Вони можуть брати участь в онлайн-зустрічах та експертних дискусіях, отримувати доступ до освітніх і наукових ресурсів, співпрацювати у межах міжнародних дослідницьких проєктів, а також налагоджувати контакти з провідними європейськими фахівцями у галузі дослідження короткозорості. Мережа також слугує майданчиком, де клініцисти та дослідники можуть обмінюватися досвідом, обговорювати новітні технології й методи лікування, а також визначати пріоритети для майбутніх досліджень.

Підсумовуючи, Європейська мережа з питань короткозорості є загальноєвропейською спільнотою експертів, які прагнуть покращити розуміння та лікування короткозорості. Вона також слугує платформою для фахівців, які бажають долучитися до скоординованих зусиль Європи у розв’язанні однієї з найактуальніших проблем сучасної офтальмології.

Анджей Гжибовський, доктор медичних наук, доктор філософії, магістр ділового адміністрування – голова Європейської ради, Європейська мережа з питань короткозорості

Хакан Каймак, доктор медичних наук – іменна професорська посада імені Готфріда О. Г. Науманна з епідеміології та профілактики короткозорості, кафедра офтальмології, Медичний центр Університету Саарланда, Хомбург-на-Саарі, Німеччина

Карла Ланка, доктор філософії – Нью-Йоркський університет в Абу-Дабі, Об’єднані Арабські Емірати

Крістіна Альварес-Перегріна, доктор наук – кафедра оптометрії та зору, факультет оптики та оптометрії, Університет Комплутенсе в Мадриді, Іспанія

Джерело: https://theophthalmologist.com/issues/2026/articles/march/the-european-myopia-network/