Ключові висновки

• Фокусування ока, вирівнювання та розмір зіниці збільшуються зі збільшенням візуального контрасту, але ці реакції перебільшені у людей з міопією.
• Акомодація сильніше керується OFF-шляхами сітківки, ніж ON-шляхами, особливо в міопічних очах.
• Міопія пов’язана з надмірною конвергенцією очей і звуженням зіниці під час фокусування на близькій відстані.

Нове дослідження, опубліковане в Cell Reports, проливає нове світло на те, як короткозорість впливає не лише на те, як око бачить, але й на те, як воно рухається та адаптується під час виконання повсякденних зорових завдань.

За словами дослідників, зір – це активний процес. Коли ми досліджуємо довкілля, очі постійно регулюють свій фокус (акомодацію), кут нахилу одне до одного (вергенцію) та розмір зіниці для оптимізації чіткості зору. Ці налаштування здійснюються за допомогою сигналів візуального контрасту, що обробляються через два основні шляхи сітківки: шляхи ON, які реагують на збільшення світла, та шляхи OFF, які реагують на зменшення.

Попередні дослідження показали, що при міопії провідні шляхи ON сітківки, як правило, слабші, повільніші та менш чутливі. Нове дослідження йде далі, виявляючи, що міопія також порушує моторний бік зору – те, як очі та зіниці фізично реагують на візуальний вхід.

Дослідники виявили, що зі збільшенням візуального контрасту у всіх учасників збільшується акомодаційна конвергенція ока та звуження зіниці. Однак у людей з міопією ці реакції були перебільшеними.

Порівняно з учасниками без порушень рефракції, пацієнти з міопією продемонстрували:

• надмірну акомодаційну конвергенцію очей, яка означає, що їхні очі конвергенували більше, ніж потрібно під час фокусування;
• надмірне звуження зіниці під час акомодації;
• зменшення домінування шляхів ON, при цьому акомодація сильніше зумовлена ​​шляхами OFF;
• порушену координацію між звуженням зіниць і морганням – явище, що зазвичай спостерігається у неміопічних очах.

Примітно, що акомодаційна контрастна чутливість – здатність ока регулювати фокус у відповідь на контраст – була вищою для шляхів OFF, ніж для шляхів ON, і ця різниця посилювалася при міопії.

Отримані дані вказують на потенційно самопідсилений механізм прогресування міопії. Надмірне звуження зіниці під час фокусування на близькій відстані може ще більше послабити сигналізацію шляху ON, зменшуючи кількість світла та контрасту, що досягають сітківки. Це може поглибити наявні дефіцити шляху ON і посилити зорову напругу.

Цей механізм може допомогти пояснити, чому міопія має тенденцію погіршуватися при тривалій роботі на близькій відстані. Такі дії, як читання або використання екрана, максимізують акомодаційне звуження зіниці, тоді як дії, що, як відомо, уповільнюють прогресування міопії – такі як перебування на свіжому повітрі, лікування атропіном, позитивний дефокус та перегляд з низькою контрастністю, – зменшують його. Пов’язуючи сенсорні дефіцити в шляхах сітківки з аномальними зорово-моторними реакціями, дослідження пропонує цілісніший погляд на міопію як розлад, що впливає як на обробку візуальної інформації, так і на контроль рухів очей.

Ці дані можуть бути основою для майбутніх стратегій профілактики й лікування міопії, зокрема для втручань, спрямованих на зменшення надмірної акомодації та звуження зіниці під час виконання завдань на близькій відстані.

Джерело: https://eyewire.news/news/new-study-reveals-how-myopia-alters-eye-coordination-and-pupil-responses