Автори: Xuena Pang, Aicun Fu, Guangying Zheng, Weiqun Wang, Mei Zhong, Lili Shang, Minghang Chang & Xuemin Jin

Адаптований переклад: Гофман (Гринчук) К.А., офтальмологічний центр «АЙЛАЗ»

Джерело: https://link.springer.com/article/10.1007/s40123-025-01169-0

Дослідницька група під керівництвом першої авторки дослідження, докторки медичних наук Сюени Панг, повідомила про свій досвід використання низькоінтенсивного червоного світла у дітей з міопією. Вчені зазначили, що 6 місяців лікування довели вищу ефективність повторного застосування червоного світла низької інтенсивності, ніж 0,01% атропін, для контролю аксіальної довжини та прогресування міопії у дітей з міопією.

Панг та її колеги з кафедри офтальмології Першої афілійованої лікарні Університету Чженчжоу (Чженчжоу, Хенань, Китай), опублікували свої висновки у журналі «Офтальмологія й терапія».

«Міопія – це більше, ніж просто звичайна рефракційна помилка; це стан, що загрожує зору. Міопія зазвичай швидко розвивається у дитинстві та, якщо її не лікувати, може перерости в інші серйозні захворювання очей. Вкрай важливо знайти ефективне лікування міопії, щоб контролювати її розвиток, враховуючи, що це захворювання характеризується тенденцією до зростання поширеності, зниження віку хворих і збільшення тяжкості перебігу», – заявили вони.

Низькі дози атропіну ефективно зупиняють прогресування міопії, так само як і збільшення впливу природного світла. Було проведено лише одне рандомізоване контрольоване дослідження атропіну в порівнянні з червоним світлом низької інтенсивності, яке показало, що червоне світло низької інтенсивності було ефективніше за 0,01% атропін для контролю міопії. Однак у цьому дослідженні не вимірювалися параметри хоріоїдеї. Панг та його колеги пояснили, що у цьому дослідженні оцінювався вплив червоного світла низької інтенсивності на лікування дітей з міопією, вивчаючи різницю в ефективності між червоним світлом низької інтенсивності та 0,01% атропіном протягом 6 місяців, а також досліджувався потенційний механізм дії червоного світла низької інтенсивності та 0,01% атропіну на уповільнення прогресування міопії щодо товщини хоріоїдеї та кровообігу в ній.

Проспективне, рандомізоване та односторонньо сліпе контрольоване дослідження

У цьому дослідженні взяла участь 91 дитина віком від 6 до 12 років. Критеріями включення були сферична еквівалентна рефракція -5,0 діоптрій і -0,75 діоптрії чи нижче після двосторонньої циклоплегії, астигматизм нижче 2,00 діоптрій, найкраща скоригована гострота зору 20/20 або вище при монокулярному зорі, та внутрішньоочний тиск 21 мм рт. ст. або нижче, зазначили автори.

Дітей було рандомізовано для лікування протягом 6 місяців або червоним світлом низької інтенсивності, або атропіном 0,01%. Первинні результати включали зміни аксіальної довжини, сферичної еквівалентної рефракції та параметрів хоріоїдеї, що включали фовеальну, парафовеальну та перифовеальну товщину хоріоїдеї, а також фовеальний, парафовеальний і перифовеальний об’єм хоріоїдальних судин.

Основними результатами були зміни аксіальної довжини, сферичної еквівалентної рефракції та параметрів хоріоїдеї через 6 місяців.

Дітям, які отримували лікування атропіном, закапували по 1 краплі препарату на ніч перед сном. Тим, хто проходив терапію методом низькоінтенсивного червоного світла, застосовували пристрій Eyerising (Suzhou Xuanjia Photoelectric Technology), що використовує напівпровідниковий лазерний діод для випромінювання червоного світла з довжиною хвилі 650 ± 10 нм. Світло спрямовується від зіниці до очного дна з рівнем освітленості 1600 лк, діаметр світлової плями на вихідному отворі становить 10 ± 3 мм, а середня потужність джерела світла 2,0 ± 0,5 мВт. Діти отримували світлову терапію двічі на день по 3 хвилини з мінімальним інтервалом між процедурами 4 години. Світлову терапію проводили батьки/опікуни.

Зміни через 6 місяців

Панг та його колеги повідомили, що при 6-місячному обстеженні відповідні зміни у дітей, рандомізованих для червоного світла низької інтенсивності та атропіну 0,01% в аксіальній довжині, становили − 0,09 мм (− 0,18, 0,01) порівняно з 0,13 мм (0,05, 0,24) (P < 0,001), а в групі сферичної еквівалентної рефракції – 0,25 D (0, 0,50) порівняно з − 0,25 D (− 0,53, 0) (P < 0,001).

У дітей, яких лікували червоним світлом низької інтенсивності та атропіном 0,01%, відповідні зміни товщини фовеальної, парафовеальної та перифовеальної хоріоїдеї становили 36,38 мкм (14,05, 65,39), 31,04 мкм (4,09, 59,35) та 28,48 мкм (5,35, 55,15) порівняно з 0,94 мкм (− 9,20, 9,36), 3,52 мкм (− 10,24, 14,45) та 6,14 мкм (− 5,21, 15,69) (P < 0,001 для всіх порівнянь).

Крім того, відповідні зміни об’єму судин хоріоїдеї у фовеальній, парафовеальній і перифовеальній зонах після двох видів лікування становили 0,01 мкм³ (0,00, 0,02), 0,05 мкм³ (0,02, 0,09) та 0,20 мкм³ (0,05, 0,30) порівняно з 0,00 мкм³ (− 0,00, 0,01), 0,01 мкм³ (− 0,02, 0,03) та 0,01 мкм³ (− 0,06, 0,09) (P < 0,001).

Дослідники припустили, що терапія червоним світлом низької інтенсивності посилює кровообіг у судинній оболонці ока, завдяки чому покращується постачання кисню та поживних речовин до місць гіпоксії склери, а також уповільнюється аксіальне зростання. Вони зазначили, що для розуміння точних механізмів терапії червоним світлом низької інтенсивності потрібні дослідження.

Автори зробили висновок: «Серед дітей з міопією у віці від 6 до 12 років, які проживають у центральних районах Китаю, червоне світло низької інтенсивності виявилося ефективнішим за 0,01% атропін у запобіганні аксіальному подовженню осі ока та прогресуванню короткозорості. Крім того, червоне світло низької інтенсивності не спричиняє жодних функціональних або структурних пошкоджень очей. Товщина хоріоїдеї у фовеальній, парафовеальній і перифовеальній зонах, а також об’єм судин хоріоїдеї у фовеальній, парафовеальній і перифовеальній зонах у групі застосування червоного світла низької інтенсивності, були значно вищими, ніж у групі 0,01% атропіну».