Автори: Miguel Ángel Sánchez-Tena, Antonio Ballesteros-Sánchez, Clara Martinez-Perez, Cristina Alvarez-Peregrina, Concepción De-Hita-Cantalejo, María Carmen Sánchez-González, José-María Sánchez-González

Джерело: Review Ophthalmic Physiol Opt. 2024 Mar;44(2):270-279. doi: 10.1111/opo.13277. Epub 2024 Jan 9. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38193312/

Мета: перевірити рикошетний ефект після припинення різних методів лікування короткозорості.

Методи: систематичний огляд, який включав повноцінні рандомізовані контрольовані дослідження (РКД), а також ретельний аналіз РКД, що повідомляють про нові висновки щодо рикошетного ефекту від лікування короткозорості у двох базах даних, PubMed і Web of Science, було виконано відповідно до заяви PRISMA. Період пошуку тривав з 15 червня 2023 року по 30 червня 2023 року. Для аналізу якості вибраних досліджень використовувався інструмент Кокранівського ризику зміщення.

Результати: загалом у цей систематичний огляд було включено 11 досліджень. Об’єднуючи рикошетний ефект всіх методів лікування короткозорості, середній рикошетний ефект для осьової довжини (AL) і сферичного еквівалента рефракції (SER) становив 0,10 ± 0,07 мм [від -0,02 до 0,22] і -0,27 ± 0,2 D [від -0,71 до -0,03] після 10,2 ± 7,4 місяця скасування корекції відповідно. Крім того, окуляри з високоасферичними лінзами чи розфокусуванням, що включало багатосегментну технологію, м’які мультифокальні контактні лінзи та ортокератологія продемонстрували нижчий рикошетний ефект порівняно з атропіном і світлотерапією низького рівня, із середнім рикошетним ефектом для AL і SER 0,04 ± 0,04 мм [від 0 до 0,08] і -0,13 ± 0,07 D [від -0,05 до -0,2] відповідно.

Висновки: виявляється, що різні методи лікування короткозорості викликають ефект відновлення після їх припинення. Зокрема, оптичне лікування дає менший рикошетний ефект, ніж фармакологічне чи світлове лікування. Однак для підтвердження цих результатів потрібні додаткові дослідження.