Автори: Jakobsen T.M., Søndergaard A.P., Møller F.

Acta Ophthalmol. 2022 Aug 8. doi: 10.1111/aos.15217. Online ahead of print.

PMID: 35941831

Анотація

Мета: дослідити зміни периферичної та відносної периферичної рефракції (ВПР) при використанні ортокератологічних лінз (ОКЛ) у дітей і виявити предиктори прогресування міопії в рандомізованому контрольованому дослідженні.

Методи: досліджували рефракцію та осьову довжину ока (ОДО) у дітей 6-12 років з міопією, сферичний компонент якої коливався від 0,5 до 4,75 діоптрії. На початковому етапі діти були рандомізовані на користувачів ОКЛ і користувачів монофокальних окулярів (МФО). Обстеження проводилися на початку спостереження та з наступними оглядами через 6, 12 і 18 місяців. Циклоплегічний сферичний еквівалент (ЦСЕ) вимірювався при погляді прямо та при горизонтальму відхиленні погляду у бік носа й скроні відповідно під кутом 10°, 20° та 30° за допомогою Shin-Nippon Nvision-K 5001. ВПР обчислювалась як ЦСЕ _{(ексцентрично)} мінус ЦСЕ _{(на осі)}. ОДО вимірювали за допомогою Lenstar LS900.

Результати: були проаналізовані результати обстеження дітей, з яких 21 дитина користувалася ОКЛ, а 28 дітей – МФО. ОКЛ спричинили значну короткозору ВПР у всіх ексцентричних точках вимірювання (p ≤ 0,004), тоді як периферична рефракція змінилася лише у двох із шести ексцентричних точок. Базовий показник ЦСЕ периферичної рефракції при всіх ексцентриситетах, базовий ЦСЕ на осі та вихідний ВПР при ексцентриситеті 30° в бік носа позитивно корелював з ефективністю лікування, визначеною як зміна ОДО.

Висновок: ми не виявили кореляції між зміною ВПР та ефективністю лікування, визначеною як зміна ОДО. Цікаво, що наші результати свідчать про те, що центральна еметропія, яка виникає під час використання ОКЛ, є причиною більшості оптичних змін рогівки з меншим впливом на її середньо-периферійні зони.