Автори: Binbin Su, Zhishu Bao, Yue Guo, Huihu Zheng, Jiawei Zhou, Fan Lu, Jun Jiang

Джерело: Invest Ophthalmol Vis Sci. 2023 Jan 3;64(1):6. doi: 10.1167/iovs.64.1.6.

PMID: 36626175

PMCID: PMC9838587

DOI: 10.1167/iovs.64.1.6

Анотація

Мета: дослідити зміни в розрізненні форми у мезопічних умовах з відчуттям відблисків (glare) і без них після ортокератологічної корекції у короткозорих дітей.

Методи: це проспективне дослідження включало 79 очей 79 короткозорих дітей (віком 8-16 років). Пороги розрізнення форми (SDT) були виміряні з використанням радіальних частотних шаблонів з радіальною частотою 4 цикли / 360°, піковою просторовою частотою 3 цикли на градус, контрастом 20% і середнім радіусом 1,5 градуса. SDT у мезопічних умовах при відчутті відблиску (G-SDT) і без нього (NG-STD) вимірювали до ортокератологічної корекції та знову через 1 тиждень і 1 місяць після неї. Було проаналізовано зміни в SDT та їхній зв’язок із вихідними очними параметрами.

Результати: G-SDT значно знизилися через 1 тиждень (-0,08 ± 0,15 log (кут. сек), P < 0,001) та 1 місяць (-0,09 ± 0,15 log (кут. сек), P <0,001) після ортокератологічної корекції. NG-SDT залишалися стабільними (P = 0,81 і P = 1,00 відповідно). Різниця між G-SDT і NG-STD також значно зменшилася через 1 тиждень (-0,10 ± 0,17 log (кут. сек), P < 0,001) і був через 1 місяць (-0,08 ± 0,18 log (кут. сек), P = 0,001) після ортокератологічної корекції. На підставі багатофакторного аналізу більш значне зниження G-SDT після 1 місяця ортокератологічної корекції було пов’язане з вищим показником базового сфероеквіваленту рефракції.

Висновки: ортокератологічна корекція привела до кращого розрізнення форми у короткозорих дітей у мезопічних умовах, але лише при вимірах за наявності відблисків.