Автори: António Queirós, PhD; Daniela Lopes-Ferreira, PhD; Brigitte Yeoh, BSc; Stan Issacs, BSc; Ana Amorim-De-Sousa, MSc; César Villa-Collar, PhD; José González-Méijome, PhD

Адаптований переклад: Коценко (Мельничук) А.С., лікарка-офтальмолог медичного центру «АЙЛАЗ»

Джерело: Clin Exp Optom 2019. DOI:10.1111/cxo.12976

Анотація

Передумови: метою цього дослідження був моніторинг рефракційних, топографічних і біометричних змін у сінгапурських дітей з міопією, які носили ортокератологію протягом 12 місяців.

Методи: дані 62 короткозорих очей з азійської популяції, скоригованих за допомогою ортокератології, були ретроспективно зібрані в оптометричній клініці в Сінгапурі. Параметри переднього сегмента були проаналізовані за допомогою Pentacam. Аксіальну довжину вимірювали за допомогою IOLMaster, а рефракцію оцінювали шляхом суб’єктивного обстеження до лікування та через одну ніч, один тиждень, один, три, шість і 12 місяців. Для оцінки ймовірності повільнішого (< 0,10 мм/рік) або швидшого росту ока (≥ 0,10 мм/рік) була побудована логістична регресійна модель.

Результати: середній вік пацієнтів становив 12,2 ± 3,9 року (діапазон 5-19 років), 71% з них були жінками. Вихідна міопія становила -3,95 ± 1,59 дптр (діапазон -1,50 і -8,75 дптр). Статистично значущі відмінності були виявлені через 12 місяців лікування для рефракції, параметрів центральної передньої поверхні рогівки (кривина та висота) й центральної товщини рогівки. Топографічні зміни та зміни товщини стабілізувалися через тиждень лікування. Протягом 12 місяців ортокератологічного лікування відбулося значне збільшення осьової довжини (різниця = 0,11 ± 0,18 мм, p < 0,001), тоді як рефракція залишалася стабільною. Зміни осьової довжини в осіб старше 11 років не були статистично вірогідно незалежними від вихідної міопії, а в осіб з вихідною міопією – більше ніж 4,00 дптр. Логістична регресія показала, що кожен додатковий рік віку та кожна додаткова діоптрія вихідної міопії зменшували ймовірність швидшого осьового подовження (відношення шансів [ВШ] = 1,23, 2,19 95% ДІ; ВШ = 1,08, 3,47 95% ДІ, відповідно).

Висновок: параметри рогівки при ортокератологічному лікуванні були стабільними через тиждень, особливо при міопії до 4,00 дптр. Аксіальна довжина суттєво не змінилася у дітей старше 11 років або у суб’єктів з міопією понад 4,00 дптр, які проходили ортокератологічне лікування.